Що таке стаття 130 КУпАП

Під статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – «КУпАП») мається на увазі «Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції».

Притягнення до адміністративної відповідальності є доволі поширеним у судовій практиці України.

Згідно зі звітом судів першої інстанції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення за 2025 рік, в Україні судами розглядалися 153 395 справ за статтею 130 «Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції» КУпАП, що є першою за величиною кількістю справ про адміністративні правопорушення. Детальніше у звіті за наступним посиланням: https://court.gov.ua/storage/portal/main_site/zvit_2025/1-%D0%BF_4.2025.xls 

Отже, стаття 130 КУпАП залишається однією з найпоширеніших підстав для притягнення водіїв до адміністративної відповідальності в Україні. Значна кількість справ про керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, керування у стані наркотичного сп’яніння та відмову від проходження огляду на стан сп’яніння свідчить про актуальність цієї категорії спорів. Саме тому водіям важливо знати свої права, порядок проведення огляду та особливості розгляду справ за статтею 130 КУпАП, адже від правильного захисту може залежати рішення суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами та застосування значних штрафних санкцій.

Стаття 130 КУпАП передбачає сувору відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, керування у стані наркотичного сп’яніння, передачу керування нетверезій особі або відмову від проходження огляду на стан сп’яніння. Закон встановлює значні штрафи, позбавлення права керування транспортними засобами, адміністративний арешт, а в окремих випадках навіть конфіскацію транспортного засобу. При цьому покарання суттєво посилюється за повторне порушення протягом року. Тому кожному водію важливо знати, яка відповідальність передбачена за статтею 130 КУпАП, які наслідки має відмова від проходження огляду, а також які права та обов’язки виникають під час оформлення такого адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 гривень).

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 гривень) з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 гривень) з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 гривень) або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 гривень)  або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб.

Керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 гривень) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк десять діб, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного до трьох років.

Дії, передбачені частиною п’ятою цієї статті, вчинені особами, які не мають права керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500 гривень) або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.

Вживання особою, яка керувала річковим, морським, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, після аварійної події за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як судно було зупинено на вимогу поліцейського або іншої уповноваженої законом посадової особи до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду -тягне за собою накладення штрафу на осіб, які мають право керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами, у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20 400 гривень) з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20 400 гривень).

Багато водіїв помилково вважають, що якщо вони вперше притягуються до відповідальності за статтею 130 КУпАП, щиро розкаюються або їхні дії не спричинили негативних наслідків, суд може звільнити їх від покарання за малозначністю. Проте закон прямо встановлює, що положення про малозначність адміністративного правопорушення не застосовуються до справ про керування у стані алкогольного сп’яніння, керування у стані наркотичного сп’яніння та відмову від проходження огляду на стан сп’яніння. Судова практика підтверджує, що навіть за відсутності ДТП з тяжкими наслідками чи за наявності пом’якшуючих обставин особа, яка вчинила правопорушення за ст. 130 КУпАП, не може бути звільнена від відповідальності через малозначність, а передбачені законом штраф за ст. 130 КУпАП та позбавлення права керування транспортними засобами застосовуються у загальному порядку.

Згідно із ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Примітка. Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п’ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п’ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.

Як приклад, можна навести постанову Слобідського районного суду міста Харкова від 20 квітня 2026 року у справі № 641/5663/25.

За обставинами справи, згідно супровідного листа Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області від 01.08.2025 № 6076с - 41/154/02-2025 на адресу суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення (протокол серії ЕПР 1 № 403293 від 26.07.2025, до якого долучені направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, копія протоколу серії ЕПР 1 № 403267 від 26.07.2025, пояснення, рапорт до протоколу разом із компакт-диском із відеозаписом події) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 403293 від 26.07.2025, складеним поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Харківській області капітаном поліції Агаєвим Р.Г., вбачається, що 26.07.2025 о 14 годині 00 хвилин в м. Харків, пр-т Байрона, 21а водій ОСОБА_1 став учасником ДТП, керуючи транспортним засобом Toyota Rav 4 днз НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці ДТП за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest 6820 ARHK 0054 та у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ за адресою м. Харків, вул. Ахієзерів,18а, у лікаря-нарколога відмовився під відеофіксацію, чим порушив п. 2.5 ПДР - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд зазначив, що сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Щодо заявленого клопотання про закриття провадження у справі за малозначністю з підстав того, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, а також те, що від його дій тяжких наслідків не настало, суд зазначає таке. Системний аналіз приписів законодавства свідчить, що адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, характеризується значною, порівняно з іншими адміністративними правопорушеннями, які визначені приписами КУпАП, суспільною небезпекою, у зв`язку із чим санкція частини першої цієї статті передбачає застосування до правопорушника більш суворого адміністративного стягнення, ніж в інших випадках, передбачених КУпАП. Характер суспільної небезпеки (суспільної шкідливості) відмежовує адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, від кримінального правопорушення. Адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, за своїм складом є формальним, а диспозиція вказаної статті не містить вказівок на настання шкідливих наслідків протиправного діяння, фізичної шкоди, яка могла бути завдана об`єкту посягання, тобто відповідальність настає лише за сам факт вчинення діяння. Відсутність шкідливих наслідків для охоронюваних законом прав та інтересів не впливає на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП. За приписами статті 7 КУпАП, яка визначає питання забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до положень статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням. Законом України від 16 лютого 2021 року № 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», який набрав чинності 17 березня 2021 року, статтю 22 КУпАП доповнено приміткою такого змісту: «Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 1222, 1224, частиною третьою статті 123, частинами другою четвертою статті 126, статтею 130 цього Кодексу». Отже, положення статті 22 КУпАП чітко й однозначно вказують на заборону їх застосування у разі вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, що виключає можливість задоволення клопотання ОСОБА_1 . Також суд відхиляє посилання ОСОБА_1 на погане самопочуття під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення як причину відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є імперативною підставою для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП без з`ясування мотивів відмови. Більш того, суд ураховує, що на дослідженому відеозаписі чітко зафіксовано як на питання, чи вживав алкогольні напої напередодні ДТП, ОСОБА_1 повідомив, що випив пиво, що не узгоджується із його версією подій про неможливість ним вживання алкоголю після перенесеного інсульту та операції по заміні серцевого клапану. З довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області капітана поліції І. Деркач вбачається, що згідно облікових даних НАІС ДДАІ ОСОБА_1 отримував посвідчення водія № НОМЕР_3 . Згідно вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Обставинами, що пом`якшують відповідальність чи обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення не встановлено.З урахуванням наведеного, місця, способу вчинення правопорушення, ставлення правопорушника до вчиненого ним правопорушення, ступінь вини та інших обставин, передбаченихст. 33 КУпАП, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Як наслідок, суд постановив, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Детальніше за наступним посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/135846175 

Багато водіїв помилково думають, що якщо не з’явитися на судове засідання за статтею 130 КУпАП, то розгляд справи буде відкладено або взагалі не відбудеться. Насправді це не так. Якщо особу належним чином повідомили про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу без її участі та винести рішення. Тому неявка до суду по ст. 130 КУпАП сама по собі не допомагає уникнути відповідальності та не перешкоджає накладенню штрафу за керування у стані сп’яніння, позбавленню права керування транспортними засобами чи застосуванню інших санкцій. Судова практика свідчить, що спроби затягнути розгляд справи або ігнорувати судові виклики зазвичай не впливають на кінцевий результат у справах про керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, відмову від проходження огляду на стан сп’яніння та інші порушення, передбачені ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Також, є важливим положення даної статті 268 КУпАП про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов’язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.

Таким чином, якщо у суді розглядається справа по ст.130 КУпАП та, якщо вас було належно повідомлено і ви не з’явилися на розгляд справи, то суд все одно її розгляне.

До прикладу, можна навести постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.07.2024 у справі № 361/6220/24.

За обставинами справи, суд зазначив, що 10.06.2024 о 16 год. 00 хв. в с. Требухів, вул. Броварська, 27, Броварського району, гр. ОСОБА_1 керував мопедом YMAHA MAX AIR б/н в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager 6820, тест №1065, результат огляду 0,21%0, чим порушив п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.130КУпАП. В судове засіданні  ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року). При цьому неявка належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання ОСОБА_1 в даному випадку не перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки на підставі ст. 129 Конституції України, суд, здійснюючи правосуддя повинен це зробити в розумні строки. З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, приходжу до висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу Українипро адміністративніправопорушення та тягне за собою необґрунтовані процесуальні витрати.

Як наслідок, суд постановив, визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень. Детальніше за наступним посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/120304890 

Одними з найпоширеніших запитань водіїв є: який строк давності за ст. 130 КУпАП та скільки триває суд по 130 статті. Закон передбачає, що особу можна притягнути до відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп’яніння або відмову від проходження огляду на стан сп’яніння протягом одного року з дня вчинення правопорушення. Якщо на момент розгляду справи цей строк минув, провадження підлягає закриттю. Водночас хоча КУпАП встановлює п’ятнадцятиденний строк для розгляду адміністративної справи, на практиці розгляд справи за ст. 130 КУпАП може тривати значно довше через завантаженість судів, відкладення судових засідань, зміну підсудності або інші процесуальні обставини. Саме тому водіям важливо розуміти, як обчислюється строк притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП, коли справа може бути закрита за спливом строків та які фактори впливають на тривалість судового розгляду.

Згідно із ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

До прикладу, можна навести постанову Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 12.06.26 року у справі № 237/339/24.

За обставинами справи, до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 676530 від 22.12.2023 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Встановлено, що дане провадження перебувало на розгляді у судді Мар`їнського районного суду Донецької області Ліпчанського С.М. Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 21.01.2025 року №96/0/15-25 територіальну підсудність судових справ Мар`їнського районного суду Донецької області змінено з 03 лютого 2025 року шляхом її передачі до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2026 року справу передано на розгляд судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Шкарлат Я.Ю.

Суд зазначив, що ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки не повідомив. Під час розгляду справи встановлено, що 22.12.2023 року о 12:21 годині в с. Старі Терни по вул. Береговій керував автомобілем УАЗ-3909 н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота), від продуття газоаналізатора Драгер та від проходження медичного огляду в медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння відмовився під відеозапис на нагрудну камеру № 1113, чим порушив п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Судом встановлено, що справа №237/339/24, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, надійшла до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області у провадження судді Шкарлат Я.Ю., поза межами строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Відповідно до ч. 6 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, зокрема з рішення у справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, вбачається, що у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується. Крім того, за узагальненим науково-консультативним висновком Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України від 07.11.2017 року, вбачається, що при закритті провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, вина особи не встановлюється. В силу п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. Отже, в силу ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає до закриття, в зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Як наслідок, суд постановив, провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності. Детальніше за наступним посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137336035 

Щодо строку розгляду справи по статті 130, то у даному випадку, відповідно до ст.277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Водночас, враховуючи завантаженість судів, відкладення розгляду справи з різних причин та інші обставини, така тривалість може бути збільшена.

До прикладу, можна навести постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 10 червня 2026 року у справі № 559/5507/25.

Судом було зазначено, що в судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, від захисника Рясного В.Д. вкотре надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання. Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що захисник Рясний В.Д. неодноразово звертався до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи. Зокрема, поданою заявою від 29.04.2026 просив відкласти розгляд справи, посилаючись на неможливість прибуття особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з проходженням військової служби. Водночас, у поданій заяві від 25.05.2026 захисник зазначає про неможливість своєї участі у судовому засіданні, у зв`язку з тим, що перебуває на розгляді іншої справи, при цьому не наводить обставин, які б свідчили про неможливість явки ОСОБА_1 до суду. 10.06.2026 року у черговий раз просить відкласти розгляд справи, бо його довіритель проходить військову службу у лавах Збройних Сил України. Захисник у своїй заяві лише констатує факт проходження особою військової служби, проте не зазначає, коли саме вказана особа матиме можливість прибути у судове засідання та на який конкретно строк необхідно відкласти розгляд справи. Крім того, захисником не обгрунтовано, чому його довіртель позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ, зокрема з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду, скориставшись правом на захист. Окрім того, суд враховує, що справа перебуває у провадженні з 17 грудня 2025 року та за цей час неодноразово відкладалася саме за клопотаннями сторони захисту, що призводить до затягування її розгляду. Захисник брав участь у судовому засіданні, та мав можливість надати суду свої пояснення і докази. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності та її захисника, оскільки сам по собі факт проходження військової служби, за відсутності доказів неможливості прибуття до суду або участі в засіданні в режимі відеоконференції протягом тривалого часу, не може бути безумовною підставою для постійного відкладення розгляду справи, що призведе до порушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Як наслідок, суд постановив, ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати стягнення у виді 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень штрафу в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік (реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300; Код за ЄДРПОУ: 38012494; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300). Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії постанови правопорушнику, сума штрафу відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП буде стягнута в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі. Детальніше за наступним посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137296542 

Багатьох водіїв після винесення постанови суду цікавить питання: як повернути права після 130 статті, коли починається строк позбавлення права керування та що потрібно зробити для отримання посвідчення водія назад. Важливо розуміти, що особа вважається позбавленою права керування транспортними засобами з моменту набрання рішенням суду законної сили, а посвідчення водія необхідно здати до уповноважених органів. Після закінчення строку позбавлення повернення посвідчення не відбувається автоматично. Для осіб, яких позбавили права керування за ст. 130 КУпАП, закон вимагає пройти позачерговий медичний огляд, а також успішно скласти теоретичний та практичний іспити в сервісному центрі МВС. Саме тому водіям варто заздалегідь знати порядок, строки та умови повернення водійського посвідчення після 130 статті, щоб уникнути додаткових труднощів під час відновлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.317-1 КУпАП, виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов’язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції. У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським. Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п.20 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340, позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства. Рішення суду про позбавлення права на керування транспортними засобами, яке набрало законної сили, протягом трьох робочих днів із моменту його отримання/винесення надсилається посадовою особою Національної поліції до територіального сервісного центру МВС за адресою задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) на території України особи, зазначеної в цьому рішенні. Доступ до судових рішень за умов технічної реалізації може забезпечуватися шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень і Єдиним державним реєстром МВС. Повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів. У разі коли в посвідченні водія зазначено дві або більше категорій на право керування транспортними засобами теоретичний, практичний іспити складаються за вищою із категорій, зазначених у посвідченні водія, що повертається. Особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов’язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту. Повернення посвідчення водія (у тому числі отриманого вперше) особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, здійснюється після закінчення строку позбавлення без складення іспитів. Вилучені посвідчення водія зберігаються у територіальному сервісному центрі МВС за місцем проживання осіб, зазначеним у судовому рішенні про позбавлення права на керування транспортними засобами. Якщо посвідчення водія, яке вилучено в особи, позбавленої права на керування транспортними засобами, на момент її звернення знищено або втрачено, такій особі видається нове посвідчення водія (зокрема в електронній формі без виготовлення його на бланку) після складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту. Повернення посвідчення водія, отриманого вперше, особі, позбавленій права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), не здійснюється. У такому випадку після набрання чинності судовим рішенням про позбавлення особи права на керування транспортними засобами посвідчення водія вважається недійсним, про що вноситься відповідна інформація до Єдиного державного реєстру МВС або підлягає вилученню та передається для знищення до територіального сервісного центру МВС за місцем проживання особи, зазначеним у цьому рішенні. Для отримання права на керування транспортними засобами така особа після закінчення строку, на який її позбавлено такого права, проходить позачерговий медичний огляд, повторну підготовку в закладі та складає теоретичний і практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС, після чого отримує посвідчення водія, яке вважається отриманим вперше. Під час повернення посвідчення водія (зокрема отриманого вперше) працівник територіального сервісного центру МВС перевіряє відомості про особу, позбавлену права на керування транспортним засобом, за Єдиним державним реєстром МВС (зокрема щодо наявності в ньому відомостей про складення теоретичного і практичного іспитів у передбачених цим пунктом випадках), Єдиним державним демографічним реєстром, відповідними базами даних та державними реєстрами щодо осіб, які перебувають у розшуку, а також осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами або тимчасово обмежених у цьому праві. За наявності технічної можливості щодо електронної інформаційної взаємодії між МВС та суб’єктами електронної взаємодії така перевірка відомостей про особу, позбавлену права на керування транспортним засобом, проводиться автоматично засобами центральної підсистеми єдиної інформаційної системи МВС або системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

Таким чином, стаття 130 КУпАП є однією з найсуворіших норм відповідальності за порушення законодавства у сфері безпеки дорожнього руху та передбачає значні санкції за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, керування у стані наркотичного сп’яніння або відмову від проходження огляду на стан сп’яніння. Водіям варто пам’ятати, що навіть перше порушення тягне за собою штраф 17 000 грн та позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік, а звільнення від відповідальності через малозначність законом не допускається. Неявка до суду не перешкоджає розгляду справи, а строк притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП становить один рік з дня вчинення правопорушення. Після закінчення строку позбавлення права керування, для повернення посвідчення водія необхідно пройти позачерговий медичний огляд, а також скласти теоретичний та практичний іспити в сервісному центрі МВС. Саме тому при складанні протоколу за 130 статтею, виникненні спору щодо процедури огляду або необхідності захисту своїх прав у суді доцільно своєчасно отримати юридичну допомогу по ст. 130 КУпАП, оскільки від правильності обраної правової позиції може залежати результат справи.